-
1 elect to an office
-
2 constitute
встановлювати; засновувати; утворювати; конституювати; робити чинним, надавати законної форми ( чомусь); становити (порушення, злочин тощо); надавити чинності ( закону); призначати ( на посаду), обирати ( на посаду)- constitute a commission
- constitute a crime offence
- constitute a crime offense
- constitute a law
- constitute a menace
- constitute a nuisance
- constitute a precedent
- constitute a quorum
- constitute a serious violation
- constitute a violation
- constitute contempt
- constitute corroboration
- constitute evidence
- constitute ground
- constitute grounds
- constitute justification -
3 elect
1) обранець2) вирішувати, робити вибір, віддавати перевагу; обирати ( голосуванням); призначати ( на посаду)3) обраний, але не який вступив на посаду ( у постпозиції до іменника President тощо); відбірний•- elect a judge
- elect a presidential elector
- elect a public official
- elect an honorary presidium
- elect an officer
- elect an official
- elect by a simple majority
- elect by ballot
- elect by popular vote
- elect by show of hands
- elect by universal suffrage
- elect directly
- elect for a second term
- elect members of a commission
- elect to an office -
4 elect
I n обраний (на посаду); той, що заново обраний, але ще не зайняв посаду- mayor elect щойно обраний мер- president elect щойно обраний на посаду президентаII v1. обирати; вибирати голосуванням2. робити вибір; приймати рішення- to elected for a district бути обраним від округу- to be elected on grounds of seniority бути обраним за віковим стажем- to be elected president бути обраним на посаду президента- to be elected to the House of Commons/ the Senate бути обраним в Палату громад/ в Сенат- to declare elected проголосити обрання; оголосити обраним- to elect smbd. chairman обрати кого-небудь головою -
5 elect
1. n pl1) обраніthe elects of the land — кращі люди (цвіт) країни
2) рел. божі обранці2. adj1) обраний; найкращий; відбірний2) вибраний; знову обранийthe bride elect — наречена, обраниця
3. v1) вибирати; обирати2) робити вибір; приймати рішення, вирішувати* * *I [i'lekt] n1) ( the elect) обранці2) peл. божі обранці (тж. God's elect)II [i'lekt] a1) обраний; добірний; найкращий2) обраний, відібраний, ретельно підібраний; тж. як компонент складних слів вибраний; обраний, але який ще не вступив на посадуIII [i'lekt] v1) вибирати, обирати ( голосуванням)2) робити вибір, приймати рішення -
6 chair
1. n1) стілець; крісло (тж easy chair)2) головування; місце головуючого3) голова (зборів)4) кафедра5) професура; посада професора6) суддівство; посада судді7) амер. місце свідка на суді8) амер., розм. електричний стілець9) високе становище; трон10) заст. портшез11) зал. рейкова подушка2. v1) саджати (когось)2) посадити на трон (на посаду)3) обирати головою4) очолювати; бути головою5) піднімати й нести (переможця)* * *I n1) стілець; крісло (тж. easy chair); folding /hammock/ chair складаний стілець2) головування; місце голови; голова ( зборів)to be /to sit/ in the chair — головувати
4) професура, посада професора5) суддівство; посада судді; посада мера; пост спікера палати громад6) aмep. ( the chair) електричний стілець7) aмep. місце свідка в суді (тж. witness chair)8) піднес. високе положення, трон9) icт. портшез10) aмep. посада музиканта оркестру або інструментального ансамблю11) apxiт. гребінь, коньок ( даху)12) зaл. рейкова подушка; башмак13) тex. підвісна колискаII v1) саджати, садовити2) надавати посаду ( високу); саджати на трон; вибирати головою; очолювати; бути головою; керувати ( кафедрою)3) піднімати е нести ( переможця) -
7 elect
I [i'lekt] n1) ( the elect) обранці2) peл. божі обранці (тж. God's elect)II [i'lekt] a1) обраний; добірний; найкращий2) обраний, відібраний, ретельно підібраний; тж. як компонент складних слів вибраний; обраний, але який ще не вступив на посадуIII [i'lekt] v1) вибирати, обирати ( голосуванням)2) робити вибір, приймати рішення
См. также в других словарях:
переобирати — а/ю, а/єш, недок., переобра/ти, беру/, бере/ш, док., перех. Обирати на якусь посаду іншого замість обраного раніше; обирати заново для виконування певних обов язків … Український тлумачний словник
саджати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) Допомагати кому небудь або примушувати чи запрошувати когось сісти. || Піднімаючи, допомагати комусь сісти на щось високе. 2) ким, за кого, на що, розм. Призначати чи обирати кого небудь на якусь посаду, доручати… … Український тлумачний словник
садовити — довлю/, до/виш; мн. садо/влять; недок., перех. 1) Допомагати кому небудь або примушувати чи запрошувати когось сісти; саджати. || Допомагати зайняти місце, влаштуватися десь для поїздки. || Піднімаючи, допомагати комусь сісти на щось високе.… … Український тлумачний словник
сідати — а/ю, а/єш, недок., сі/сти, ся/ду, ся/деш, док. 1) Зігнувши корпус, опуститися сідницями на що небудь; займати місце на сидінні. || Опускатися на задні ноги, лапи (про тварин). || Займати місце, розташовуватися, влаштовуватися де небудь для… … Український тлумачний словник
